У контексті Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» Кабінет Міністрів України рекомендує органам місцевого самоврядування керуватися «Типовим положенням про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі», затвердженим відповідною постановою.
Низка громадських організацій, зокрема «Культурно-освітнє товариство інвалідів «УМГ», «Поклик нації», «інститут соціально-політичного та екологічного розвитку», а також українські соціально-політичні газети «Преса за лаштунками» та «Дзвони нації» вже звернулися до керівництва Івано-Франківська з проханням сприяти у вирішенні проблеми домашнього насильства і просять розглянути можливість надання консультативної, ресурсної, фінансової підтримки у відкритті першого в місті центру допомоги, пише газета Галичина.
«Сьогодні питання домашнього насильства має тенденцію до зростання, – йдеться у зверненні. – Кожна третя жінка та кожний п’ятий чоловік у світі страждають від побиття в сім’ї. А в Україні ця цифра жахає!».
І як доказ: за інформацією начальника ГУ НП в івано-Франківській області, цього року дільничними офіцерами поліції винесено 1359 офіційних попереджень та 5 захисних приписів «особам, які скоюють насильство в сім’ї», а загалом на профілактичному обліку в дільничних офіцерів поліції підрозділів превентивної діяльності органів Національної поліції України, згідно зі звітом за 5 місяців цього року, перебуває 13 тис. 393 особи.
Андрій МАРКОВ, голова ГО «Культурно-освітнє товариство інвалідів «Українська молодіжна група»:
– Наша громадська організація заснована ще 1995 року, а перереєстрована 5 років тому. Допомагаємо нужденним і людям з інвалідністю, а також тим, хто потерпає від насилля в сім’ї. За підтримки місцевої влади ми реалізували й далі здійснюємо низку соціальних проектів – облаштування модульних убиралень в Івано-Франківську, ініціативу «Поділись» тощо. Маємо на меті втілити ще один соціальний проект – облаштування кімнати-притулку для людей, які потерпіли від домашнього насилля. Адже закон України зобов’язує органи державної влади вирішувати цю проблему.
Відповідальному суб’єктові в реалізації державної політики – Департаменту молодіжної політики та спорту виконкому Івано-Франківської міської ради рекомендовано впорядкувати цю соціальну потребу – організувати центр допомоги. Адже, згідно з розпорядженням, один такий центр має працювати з розрахунку на 10 тисяч людей. Наразі в Івано-Франківську немає жодного. Бо будинки тимчасового перебування, притулки для нужденних і центри допомоги постраждалим від домашнього насилля – це не одне і те ж. Нам відповіли з департаменту, що такий центр є у селищі Верховині, але звернулися за сприянням до міського голови.
Зі свого боку, наша громадська організація запропонувала використати той потенціал, який ми вже маємо, – навчених волонтерів і комунальне приміщення, і на його базі відкрити центр допомоги людям, які потерпіли від домашнього насильства. Поліція пообіцяла допомогти. Нададуть можливість встановити кнопку виклику з виведенням на пульт охорони, а також правоохоронці гарантуватимуть безпеку людям у нічний час. Потрібно, щоби служба соціального захисту міста створила три штатні робочі місця для людей, які б погодинно, згідно з типовими нормами, чергували у центрі допомоги і надавали необхідні первинні психологічні консультації. Тож слово за виконавчим комітетом, який мав би прийняти рішення про створення такого центру і призначити відповідальних за це осіб. Від Нацполіції вже таке призначення є. Ми запропонували міському голові в одному з районів івано-Франківська обладнати дві кімнати – спонсори готові облаштувати в них спальні і побутові місця, поліція надасть охорону, а ми виділяємо приміщення з оплатою комунальних послуг і т. д.
Очікуємо, що проект невдовзі запрацює. Потерпілим від насилля людям радимо звертатися в поліцію – а далі можливі різні варіанти реагування. А як бути, якщо після кількох днів перебування в поліції насильник повертається в сім’ю із ще більшою злістю і бажанням помститися? Для запобігання такій загрозі в поліції вже напрацювали спеціальну методику того, як людині убезпечити себе від кривдника і як не дозволити агресорові вдатися до повторного акту насилля. Хочемо виготовити буклети з роз’ясненнями, як діяти людям, якщо існує загроза чи відбувається насильство у сім’ї. А також періодично в «Галичині» інформуватимемо жителів про функціонування в місті такого центру допомоги.
...Як це часто буває – чимало добрих справ у державі робиться або із запізненням, або навздогін. Такі центри допомоги, які сьогодні рекомендує створювати Кабмін, якими переймаються департаменти соціальної політики і спонукають щонайшвидше втілювати в життя громадські організації, на наш погляд, мали б уже працювати щонайменше 10 років – з часу перших важких наслідків суспільної і родинної реінтеграції колишніх українських заробітчан четвертої хвилі трудової міграції після їхнього повернення. Про роль Церкви, зокрема про створення у парохіях комплексних заробітчанських порадень, а в державі – центрів допомоги свого часу говорив ще глава УГКЦ світлої пам’яті блаженнійший Любомир Гузар, проте лише БФ «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» та поліція послідовно опікуються долею жінок, потерпілих від сексуального рабства чи домашнього насилля. Тож сьогодні створення центрів допомоги стало ще невідкладнішим, бо проблем побільшало. Адже, крім економічних чинників і синдрому революції та війни, які сприяють зростанню домашнього насилля, створення таких центрів допомоги надзвичайно на часі й через нове збурення останніми роками української трудової міграції, яке може призвести до ще жахливіших непередбачуваних суспільних наслідків.
Версія для друку
