ifPortal.net - інформаційна агенція
Інформаційно - консультаційний центр ПАТ «Прикарпаттяобленерго»
Фотоальбом
Різдво в Івано-Франківську(2012 р.)
Різдво в Івано-Франківську(2012 р.)


Загрузка...

Фільми

Загрузка...


Підсумки 2012 року: в об'єктиві - Україна

28.12.2012
18:27
Кадр дня

Ось уже добігає до кінця рік 2012. Рік великих подій, надій та розчарувань. Кожен із нас став на рік старшим, для когось він став знаковим, але без сумніву, немає жодного із нас, хто б сказав, що він був нецікавим та ніяким. Рік парламентських виборів, спортивних подій, “мовних воєн” – безперечно, він не претендує на свою винятковість, але згадати буде про що. Тому вже традиційно наприкінці року прийнято підбивати підсумки і заглядати за лаштунки року прийдешнього. Ми також спробуємо пригадати чим жила Україна, проаналізувати події і зробити прогноз на рік прийдешній.

Але про все по-порядку.

22 січня 2012 року – річниця Акту злуки українського народу, доповнена цьогоріч підписанням угоди про співпрацю між опозиційними силами. Символічно, здавалось на перший погляд, але – безрезультатно, як виявилось згодом.

Начебто благородне намагання опозиції об’єднатися заради подолання правлячого режиму вже традиційно не змогло перебороти індивідуалістичні прагнення влади і втілення власних інтересів. Як показала практика виборчої кампанії – розпорошення, порушення принципу взаємонепоборення, неможливість усіма опозиційними силами сформування списку єдиних кандидатів на вибори, що у підсумку призвело до чергової поразки. Чвари в середовищі опозиції подарували «регіоналам» більшість у сьомій Раді – скажуть після виборів експерти.

Головною та найпомітнішою економічною подією 2012 року без сумніву можна назвати нову соціальну політику держави, про яку президент Віктор Янукович оголосив 7 березня. «Вітіна тисяча» повинан була стати хорошим піар-ходом напередодні виборів і принести нові витрати бюджету у 16 млрд. гривень.

Євро-2012. Чи не єдина подія, яка попри свою неоднозначність – максимальні затрати і мінімальні прибутки для країни, таки продемонструвала, що Україна здатна впоратись із завданнями європейського рівня.

Скандальний мовний законопроект. Україна в очікуванні виборів. Усім потрібно максимально мобілізовувати електорат. Вже традиційно, темами для спекуляції стають ціннісні орієнтири українців. Скажімо, мова. Так, саме українська мова чи то її утиски стали приводом для конфлікту в липні цього року. Чергова технологія дала свої результати для обох сторін. Електорат ідентифіковано. Опозиція змогла ще раз продемонструвати свою стурбованість долею українства, хоч широмасштабної кампанії таки й не відбулось. Цього разу обійшлись декількома днями голодування й позачерговими сесіями міських і обласних рад у регіонах. А влада вкотре, наче б то, подбала про «своїх».

Звичайно ж, апогеєм і своєрідним підсумком політичного року в Україні стали парламентські вибори і початок роботи Верховної Ради нового скликання. 

Цьогоріч відбувалися вони за змішаною виборчою системою, яка надала передвиборчій кампанії масштабності.

У підсумку, влада наче "пройшла" черговий іспит на демократичність, нас ще очікують перевибори по п’яти спірних округах.

Закінчились вибори прогнозовано – ПР і КПУ матиме більшість, хоч і хитку. Опозиція, вже традиційно через внутрішні розбіжності, так  і не змогла стрибнути вище голови. Потішили своїх прихильників тільки «свободівці», які продемонстрували доволі високий результат. Навіть УДАР Віталія Кличка, який позиціонував себе як альтернатива старим-новим політикам не зміг набрати прогнозованого.

А щодо ВРУ, то розпочавши роботу, хоч і у неповному складі, Рада засвідчила, що найближчі роки нас очікують цікаві політичні баталії, головним чином популістські і технологічні – перед найважливішим боєм – президентськими виборами 2015 року.

Окрім того, рік запам’ятався певними рокіровками в українському політикумі – виходом на арену великої політичної гри ВО «Свобода».

Опозиційні лідери Юлія Тимошенко і Юрій Луценко, ув’язнення яких задавало тон реаліям української політики в цьому році, попри подальше мусування теми, після виборів дещо відійшли на другий план. Бренд Юлії Тимошенко вдало використовувався об’єднаними опозиціонерами в цілях залучення електоральної підтримки. У новому ж парламенті і згадки про «леді Ю» не залишилось. Нова фракція носить назву не «БЮТ», а «Батьківщина» - коротко і просто, без будь-якої прив’язки до ув’язненої. Хоча Яценюк і компанія начеб то бачать Тимошенко президентом у 2015 році. Поживемо, побачимо…

Феномен ВО «Свобода». 10% на виборах ВО «Свободи» не міг передбачити жоден експерт. Черговий фарт «свобівців» свідчить про поляризацію суспільства, посилення радикальних настроїв і відсутність реального національного лідера.  ВО «Свобода» стала своєрідною альтернативою розпорошеній опозиції. Саме «свободівці», як показали перші дні роботи нової Ради із молодшого партнера опозиційних брендів перетворилися на справжній стержень опозиції. Тягнибок  і компанія задали тон роботі нового парламенту. На їхньому фоні колеги із націонал-демократичного табору дещо пасуть задніх. Втім, така ситуація зумовлена вимогою часу і суспільства.  Саме ренесанс національної ідеї, яка б вона не була, зараз на часі. Її справжнє змістове наповнення побачимо з часом, а поки що добряча порція популізму свободівського зразка у найближчі роки нам гарантована. І сценарій «Янукович vs Тягнибок» на президентських виборах 2015 року стає все більш вірогідним. Знову із двох зол виборець обиратиме менше. А яке саме – догадайтеся самі…Принаймні, про це вже починають говорити оглядачі.

Парафування угоди про Асоціацію з ЄС чи Митний союз – Україна знову на порозі вибору.

Схоже, що в офіційному Брюсселі зрозуміли – нове бачення політики Росії часів третього Путіна є ще більш агресивним. А ідея Митного Союзу  і ЗВТ – вже аж ніяк не ілюзія, а практично доконаний факт, у якому Україні місце таки заготовлено.

Наприкінці року Києву таки поставили умови, виконавши які у листопаді вже 2013 року Угода про Асоціацію мала б стати реальністю. Для цього владі достатньо продемонструвати хоча б часткове розуміння і певні конкретні дії в напрямку вирішення зазначених питань. Це означало б незворотність політичного, економічного та суспільного вибору України в бік Європи.

Втім, чи є такий розвиток подій прийнятним для інших зацікавлених сторін, поки що залишається загадкою. Питання відкрите, а інтрига зростає з огляду на відміну нещодавнього візиту Президента України в РФ.

Кінець світу за календарем Майя – подія, яка стала лідером інформаційних запитів у соцмережах і ЗМІ в листопаді-грудні цього року. Навіть нестабільність економіки і курс долара губились на фоні  того, чи буде кінець всьому 21 грудня. Однак, українці народ адаптований і навіть на апокаліпсисі навчились заробляти гроші.

21 грудня минуло. Ми живемо і далі… в очікуванні чогось, як завжди нового…

А тепер поміркуємо, що ж нам слід очікувати в році новому?

Звичайно, що пройде рік в підготовці до президентських виборів. Вже так у нас склалося, що вибори закінчилися – нехай живуть вибори. А також спостерігатимемо продовження історії з українськими політв’язнями і чергову дискусію про вибір зовнішньополітичного вектору.

Зрозуміло, що ВРУ перетвориться на майданчик для президентських баталій і вдалої реклами себе потенційними кандидатами на головний пост в країні. Зрозуміло й те, що опозиційні сили продовжуватимуть відсиджуватися в тіні і аж ніяк не поспішатимуть брати на себе відповідальність за законотворчість. Вигідніше, як припускають експерти, критикувати ніж відповідати за свої дії. Перед президентськими виборами це не вигідно жодній із сторін. Втім, перші дні роботи нового парламенту показали, що нам також слід очікувати більш принципової позиції у питаннях особистого голосування, дотримання регламенту. Однак, не виключені процеси «тушкування», адже хитка більшість ПР і комуністів не завжди даватиме владі бажаний результат.

Також варто очікувати, що нове керівництво ВРУ, зокрема її голова Володимир Рибак – людина наближена до Президента, проводитиме політику гаранта у ВРУ.  Такий розклад спрямований на максимальну монополізацію влади АП, що, скоріш за все, ми і спостерігатимемо у найближчий рік. На кону надто великі ставки – політичне майбутнє чинного Президента.

Україна, скоріш за все, знову балансуватиме на грані фолу в зовнішньополітичних відносинах. Питання приєднання до Митного Союзу чи ЄС залишається відкритим. На 25 лютого 2013 р. заплановано саміт Україна-ЄС, на якому, як зазначають експерти, мав би визначитись зовнішньополітичний курс нашої країни.

У цьому ж контексті знову дискутуватимуться теми українських політв’язнів. Саме перегляд скандальних справ Юлії Тимошенко і Юрія Луценка – одна із умов  євроспільноти перед Україною.

Таким був 2012 для України - цікавим, насиченим, сповненим позитиву, а подекуди й негативу. Перед нами відкриється новий рік, з новими перспективами і можливостями. Їхня реалізація вимагає тільки одного – нашого розуміння і бажання змін.

 

М.С.



Версія для друку

Залишити коментар:

Щоб залишити коментар, заповніть форму нижче:
Всі поля є обовязковими до заповнення
Ваше ім'я:
Контакт (в коментарях не відображається)
Повідомлення (максимальна довжина 1000 знаків.):
Введіть цифри з картинки ліворуч:


1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Жовтень '18

Погода в інших містах
Готівкові курси валют
USD
EUR
куп.
7,93
10,97
прод.
7,97
11,14
Станом на 14.10.2010
Чи залишаєте Ви текти воду, коли миєте руки, чистите зуби або голитесь?
Так
Ні
Про необхідність економії води не думаю

Новини RedTram

Завантаження ...

Завантаження