Кабінет Міністрів, вочевидь, запровадить для абітурієнтів профільний іспит у вузах.
Це стає зрозуміло зі слів віце-прем’єра з гуманітарних питань Володимира Семиноженка. «Безумовно, питома вага ефективності й позитивності відносно вступу до вищих навчальних закладів - це незалежне тестування. Це становитиме приблизно 2/3 від результативності вступу. Тобто, можливо, це оцінюватиметься в 600 балів - іспити, а далі - в 200 балів ми зараховуватимемо результати середнього атестата середньої школи, навчання за всі роки, і 200 балів - це додаткові вступні іспити, співбесіда», - цитує Семиноженка osvita.org.ua. Остаточно із тестуванням Кабмін обіцяє визначитися до 17 квітня. Отже, напередодні вступу абітурієнтів спантеличили... Що тепер готувати, які іспити?
Чергову ідею висловив міністр освіти та науки Дмитро Табачник. Він запевнив: тести будуть, але не лише україномовні, а й мовами усіх національних меншин. «Якщо держава фінансувала школи румунські, болгарські, молдавські, російські чи будь-які інші, то їх випускники повинні складати тести на рідній мові, інакше вони відразу будуть поставлені у нерівні умови», - говорить Табачник.
Але ніхто і раніше не мав наміру утискати нацменшини. Справді, дитина, яка навчалася іншою мовою, може не знати всіх нюансів української (хоча державну мову обов’язково вивчають у всіх школах). Але це вже передбачено в умовах вступу. Реєструючись на ЗНО, діти вибирали, якою мовою хочуть отримати словничок до тестів. Найскладніші елементи тексту для них перекладуть (підрядковий переклад). «Два роки тому ми друкували тестові зошити мовами нацменшин. Згідно з наказом екс-міністра освіти Івана Вакарчука, їх зробили україномовними. Переконана, недоцільно повертати попередню практику. Минулого року переклад польською мовою у нас замовили 12 дітей, цього року російським словничком на пробному тестуванні виявили бажання користуватися 125 дітей», - говорить директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк.
На думку голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Володимира Полохала, заява уряду є звичайною спекуляцією і спробою Партії регіонів втілити в життя свій постулат про двомовність в Україні. “Всі учні вивчали українську мову в школі, тобто вони можуть складати тести державною мовою”, – говорить він.
“Перехід ЗНО на українську мову на успіхи учнів нашої школи не вплинув, оскільки вони добре знають і російську, і українську мови. Це – Львів. Виникають проблеми на сході України, де діти не так добре володіють українською і мають проблеми під час ЗНО, це потрібно розуміти. Саме вони виступили з ініціативою повернути тестування мовами нацменшин, Дмитро Табачник лише відреагував на цю ситуацію”, – розповів директор Львівської середньої загальноосвітньої школи №45 з російською мовою навчання Володимир Кравченко.
Дмитро Табачник також пообіцяв, що середній бал атестата доплюсовуватиметься до результатів незалежного тестування у 200-бальній шкалі.
“Заява Володимира Семиноженка викликала неабиякий резонанс у суспільстві. Проти виступили діти, батьки, учителі. Важливо те, що ними не керує жодна політична сила. Саме такий захист громади дає нам шанс зберегти ЗНО”, – каже Володимир Полохало.
“Я була у Києві на нараді в Українському центрі оцінювання якості освіти, – розповідає Лариса Середяк. – Ми продовжуємо готуватися до тестування згідно з графіком. Головне – провести організовано 20 березня пробне тестування, успішно закінчити реєстрацію учасників. Слід пам’ятати, що кожен учасник – це окрема доля”.
Вузи ще мають час для того, щоб змінити умови вступу: вони це можуть робити за три місяці до початку вступної кампанії, а вона починається у липні. Тестів наразі ніхто відміняти не наважується (можливо, уряд насторожує рівень підтримки ЗНО – 80 відсотків). Але до яких наслідків може призвести профільний іспит у вузі? Чи не пропонують нам ще одну корупційну схему? Вуз, можливо, матиме змогу прийняти тих, кого хоче бачити своїм студентом, навіть якщо ці діти склали ЗНО не на найкращі бали...
“На мою думку, іспит у вузі стане перешкодою для проведення ЗНО і, по суті, означатиме його ліквідацію, – каже Володимир Полохало. – А це, як на мене, є злочином. Соціологія засвідчує: 80 відсотків випускників підтримують незалежне оцінювання, а у Києві відсоток прихильників ще вищий – понад 90. Є дослідження, що підтверджують ефективність незалежного тестування: абітурієнти, які вступали у вузи за сертифікатами, успішно складають сесії. Якби був прийнятий закон про ЗНО, ми б не мали таких проблем. Зараз це питання урегульоване лише указом Президента України, а указ легко скасувати, тим паче, що у передвиборчій програмі Януковича прописали пункт про відміну ЗНО. 21 січня цього року “завалили” закон про Зовнішнє незалежне оцінювання. Проти, зокрема проголосували депутати від Партії регіонів. Але у ситуації, що склалася, є вина і екс-президента Ющенка, який все зробив, щоб керманичем держави стала людина, яка проти рівного доступу до освіти. Є тут вина і екс-міністра освіти та науки Вакарчука, який не співпрацював із комітетом і зволікав з утвердженням ЗНО на законодавчому рівні. Він посилався на те, що є указ Президента. Ми ж йому говорили: “Указ указом, але потрібен закон”. Єдина надія на новий закон, який зареєстрований у Верховній Раді. Якщо його приймуть, то ЗНО, запровадження якого більшість українців визнають найбільш вдалою і правильною реформою в освіті, буде у безпеці”.
