Чи могли собі уявити ті люди, які вперше підняли громадськість на спротив потужній комерційній структурі, що вдасться не лише загострити питання, а й домогтися певних позитивних результатів? Адже думки пересічних людей у сценаріях перерозподілу власності, як відомо, не питають...
Цукровий завод у Городенці, мабуть, не вдасться знищити. Днями на черговому круглому столі з участю представників районної влади та громадськості, керівників районних осередків партій, колишніх працівників підприємства нові власники майнового комплексу висловили готовність продати завод, отож на порядку денному — пошук ефективного господарника.
Уже розглядаються певні кандидатури: від місцевих власників великих фермерських господарств і до орендарів великих площ сільськогосподарських угідь у краї. Щодо останніх, то, як ішлося на засіданні, селяни — власники земельних паїв нині, як ніколи, мають наполягати на тому, щоб на їхніх угіддях сіяли не ріпак чи генно-модифіковану сою, а саме цукрові буряки.
На засіданні йшлося й про перегляд попередніх приватизаційних процесів у межах чинного законодавства, а також про спільні дії влади, селянства в забезпеченні підприємства цукросировиною. Для цього передбачається скликати представницьку нараду за участі всіх зацікавлених сторін. А тим часом біля прохідної заводу другий тиждень поспіль колишні цукровари мітингують. Вони заручилися підтримкою депутатів Верховної Ради Миколи Круця, Романа Ткача, Володимира Мойсика та Анатолія Матвієнка й сподіваються на відновлення підприємства до початку сезону цукроваріння.
Версія для друку
