У цікавий час ми живемо. Час політичних повій. Цілі кубла їхні видно від Києва до далеких окраїн, звились в політичному екстазі і торгують собою, прикриваючись патріотичною, богоугодною або так званою духовною фразеологією. Жодна повія, що стоїть на об’їзній дорозі, не скаже, що вона торгує тілом для того, щоб заробити гроші. Вона обов’язково нагадає про важке сирітське дитинство, про вітчима, який зґвалтував її у тринадцятирічному віці, або про маму, яка пропила її сусідові-далекобійнику. Так і політики, ніколи не скажуть прямо, що тримаються за владу у неприродних позах тільки тому, що хочуть гарну посаду для себе, своїх дітей, зятів, шваґрів, племінників, хочуть розвивати свій бізнес, красти гроші з бюджету, а в народу – землю, ліси та родовища. Вони неодмінно, як та повія з об’їзної, заб’ють вам вуха фразами про необхідність захищати українську культуру і мову від москалів, газову трубу – від злодіїв, а інформаційний простір – від експансії. І так з року в рік професійно захищають, що скоро народ залишиться голий, босий і у вінку, а вони з жиру казяться.
Днями один такий професійний політик, а по-іншому кажучи – сивий мерин, крохобор, словоблуд з чорною міткою справи Ґонґадзе на чолі – Володимир Литвин обізвав першого президента Леоніда Кравчука «політичною повією». «У мене немає бажання давати оцінки президентам і президентові Кравчуку, але це – патентована професійна політична повія, яка б мала помовчати, оскільки вона зрадила всіх і все, що тільки можна зрадити в нашому житті. Треба мовчати і молити в Бога прощення за всі свої зради», – порадив Литвин.
Не буду заперечувати влучність характеристики Кравчука. Ще років п’ять тому я писав, що прислухатись до слів першого президента – це все одно, що жити за календарем попереднього року. Або давно проминулого року. Тоді ви Воскресіння Христове будете святкувати у страсну п’ятницю. Але ця характеристика якнайкраще підходить самому Влодку, плаксивому, підступному і зрадливому. Литвин попав собі в око...
От давайте проведемо таку гру: замість Леоніда Кравчука підставляйте у фразу Литвина інші прізвища. Для початку візьміть Балогу, Жванію чи якусь там Білозір. Чи будь-кого з «Нашої України», які лягають під Януковича. Вони ж це роблять з благородним наміром – не дати цьому клятому Януковичу знищити українську культуру і мову, газову трубу і, звичайно ж, інформаційний простір. Як казав мені один професійний політик місцевого розливу, невдячний народ ніколи не зрозуміє високих намірів патріотів. Цей народ треба силою заганяти до щастя...
Вони облудством поставили при владі Януковича, тепер будуть захищати народ від нього.
Дітей обманюють цукерками, писав Френсіс Бекон, а дорослих – клятвами.
Чи варті чогось клятви від повій?..
Версія для друку
