Протягом останніх чотирьох років його ім’я частенько звучало як на телебаченні, так і безпосередньо на різноманітних заходах. Мова йде про голову постійної комісії обласної ради з питань молоді, спорту та розвитку фізичного виховання Руслана Марцінківа. Наприкінці каденції депутат видав звіт своєї діяльності з 2006 по 2010 роки. Саме про це й ведемо з ним розмову.
— Пане Руслане, Ви є одним з наймолодших депутатів обласної ради. Молодий вік Вам допомагав чи створював якісь незручності у депутатській діяльності?
— Ні. Зовсім не заважав. На моє переконання, майбутнє — саме за молодими депутатами. Вони активні, мають багато ідей, а головне — бажання робити щось нове і корисне для суспільства. Зрештою, вони намагаються довести невипадковість свого обрання для громади. інше питання, що в багатьох ситуаціях, коли бракує досвіду, треба звертатися за порадою до старших колег. Більшість депутатів, які входять до нашої комісії, — це якраз молоді люди. Думаю, нам вдалось поєднати молодечий запал і досвід. Заслугами депутатської діяльності є створення Дитячо-юнацького «пластового» центру, збільшення фінансування програм і проектів молодіжних громадських організації, прийняття програми «Молодь Прикарпаття на 2010—2015 роки» та щодо посилення профілактичного впливу і протидії проявам пияцтва, алкоголізму і тютюнопаління серед населення області на 2009—2011 роки тощо. За цей час ми провели 27 засідань комісій, прийнято вісім програм та 18 рішень обласної ради. Користуючись нагодою, хочу подякувати за це своїм колегам по комісії Олександрі Мечевій, Андрієві Саві, Петрові Семанюку та Юрієві Міндюку.
— Мабуть, жодна сесія не відбувалася без депутатських запитів Руслана Марцінківа. При цьому всі вони мали доволі предметний характер і стосувалися проблем конкретних людей. Чи все вдалося вирішити?
— Для того, щоб отримати інформацію, депутати повинні йти до людей. Я провів 14 депутатських прийомів у мікрорайонах Івано-Франківська. Багато людей зверталися до мене через партійний офіс. Все це вилилось у 247 депутатських звернень і 17 запитів. Сьогодні депутатський запит — це можливість виправити ту чи іншу несправедливість, що доволі часто трапляється в області.
Зі своїх запитів можу пригадати декілька, які допомогли у вирішенні важливих проблем. Це, наприклад, заміна автобуса, який перебував в аварійному стані та курсував за рейсом Івано-Франківськ—Стратин Рогатинського району. Це відстоювання лісних масивів в урочищі «Любінець» Богородчанського району від масової вирубки. Це запит щодо істотного збільшення студентів-іноземців з країн Азії та Африки чи щодо наїзду автомобіля на громадянку Євдокію Гуцаленко, яка мешкає в будинку для осіб похилого віку та не може самостійно відстояти свої права. На жаль, на більшість запитів надійшли тільки відписки.
— Руслан Марцінків відомий як активний учасник політичного життя Івано-Франківська. Пригадується ваша участь у вирішенні спірних питань із забудовами дворів, питань, пов’язаних з реформуванням житлово-комунальної сфери та роботи ЖЕО загалом. З чим пов’язаний такий інтерес до комунальної сфери та як ви охарактеризуєте її сьогоднішній стан?
— Мені неодноразово доводилось брати участь у конфліктах між мешканцями та будівельниками. Загалом можу пригадати десь 15 таких спірних питань. На жаль, тільки декілька з них вдалось позитивно вирішити на користь громади. На вулиці Чорновола (біля пологового будинку) за моєї участі скасували будівництво на землях, що належать церкві. Неподалік цього місця вирішилась суперечка мешканців з будівельною компанією МЖК «Експрес». Відстояли також землі біля дамби Бистриці Надвірнянської в «Пасічні». Проте більшість справ вирішувалися по судах та прокуратурах, у яких, як правило, перемагали зв’язки та великі гроші.
На моє переконання, велику увагу міської влади має привернути реформування комунальної сфери, зокрема робота ЖЕО та програма капітального ремонту помешкань. У 2007 році за підтримки міжнародного фонду «Відродження» ми підготували й обговорили «Програму покращення житлового фонду на 2008—2012 роки». Фактично сьогодні є комплексна програма капітального ремонту житла в Івано-Франківську. Ще одна програма — це програма реформування ЖЕО, яку підготовлено за підтримки міжнародного агентства з розвитку США в проекті «Гідна Україна». Якраз наслідком роботи, яку ми провели, стало скасування декількох неіснуючих послуг ЖЕО — ремонт газового обладнання та дезінфекція й означено певні шляхи розвитку сфери. Міська влада має можливість уже нині частково реалізовувати ці напрацювання.
— Вже протягом трьох років Ви очолюєте молодіжну організацію «Пласт» на Прикарпатті. У нашій області «пластовий рух» є одним із найчисленніших в Україні й одним із найактивніших серед усіх молодіжних об’єднань. Що вдалося здобути «пластунам» за ці роки, які акції стали найбільш пам’ятними для вас?
— Торік ми відзначили 97-му річницю створення «Пласту» та 20 років з часу відновлення організації в Україні після заборони радянським режимом. Сьогодні округа налічує 1 090 «пластунів», наші станиці (осередки. — Ред.) є в більшості районів області. «Пласт» передусім — виховна організація, яка славна своїми давніми традиціями. За три роки ми змогли організувати в області 62 літні табори, а ще бути співорганізаторами дев’яти всеукраїнських таборів. До 100-річчя генерала УПА Романа Шухевича ми здійснили святковий збір у Хмелеві Городенківського району з участю понад 400 учасників з нашої області, а також гостей з Тернопілля та Дніпропетровщини.
Найбільшою «пластовою» акцією в Україні є Всеукраїнська пластова спартакіада, яка традиційно відбувається в Івано-Франківську в жовтні і присвячена створенню УПА. За три роки її учасниками були понад дві тисячі осіб з 20 областей України.
Книги «Роман Шухевич — «пластун» та «Степан Бандера — «пластун», календар на пам’ять про Володимира Івасюка та багато іншої продукції — це теж наша робота. «Пласт» завжди відзначався долученням до багатьох соціальних проектів. Вже традиційно напередодні Різдва організовуємо передачу Вифлеємського вогню миру до всіх храмів Івано-Франківська й області, долучились до кампанії «Від серця до серця», реалізації проекту «Навчання кандидатів у прийомні сім’ї в Івано-Франківській області» та ін. Особливу увагу надаємо розвиткові «Пласту» у сусідній Чернівецькій області, адже структурно ми відповідаємо за розвиток цього регіону. Треба сказати, що там створено дієвий осередок організації.
— Робота з дітьми, мабуть, пов’язана не лише з «пластунами». Тут можна знайти і багато інших заходів для дітей і підлітків...
— Так, особливо багато таких заходів було організовано в літній період. Адже саме тоді діти мають достатньо вільного часу, але сьогодні їм немає де його проводити з користю для себе. Тому в нас і поширені такі негативні тенденції серед підлітків, як тютюнопаління, алкоголізм і навіть наркоманія. Щоб якось запобігти поширенню негативних звичок, протягом 2007—2008 років ми провели понад 18 турнірів з міні-футболу для дітей віком від восьми до чотирнадцяти років з участю 248 дитячих команд. Торік організували свято під назвою «Козацькі забави», в яких взяли участь понад 600 дітей віком від п’яти до десяти років. Для студентів організували та провели чотири спортивні турніри протягом 2007—2009 років.
— Ви згадували про проект стосовно створення прийомних сімей. Як його реалізовано?
— Цей проект підтримав Нідерландський благодійний фонд. Його результатом стало те, що 14 дітей-сиріт отримали нову родину. Хоча найголовніше навіть не це. Насамперед ми донесли інформацію про саму форму усиновлення дітей-сиріт як «прийомна сім’я». Велику допомогу надали молодіжна комісія УГКЦ Івано-Франківської та Коломийсько-Чернівецької єпархій, соціальні служби у справах дітей та мережа центрів соціальних служб для молоді. Ми звернулися до кожного священика області та сільського голови з проханням донести інформацію до жителів області. Також це питання було актуалізовано на засіданні колегії ОДА, членом якої я є. Ще одним результатом проекту стало створення в Косівському районі будинку сімейного типу — тут одна родина взяла на виховання шістьох дітей-сиріт. Ми здійснили навчання та підготовку до цієї місії. Приємно, що держава надає достатньо вагому підтримку таким батькам.
— І на завершення — про політику. Ви провели низку політичних акцій, а нещодавно очолювали виборчий штаб Олега Тягнибока в Івано-Франківську. Які ваші плани на місцеві вибори, які, правда, перенесено?
— «Свобода» проводить чимало різних акцій. Мені найбільше запам’яталась акція «Медведєв, не пий», коли ми виступили проти втручання президента Росії у внутрішні справи України. Ще раніше ми підтримали Грузію в боротьбі з агресією «північного ведмедя». На останніх виборах Олег Тягнибок в івано-Франківську отримав найбільший результат в Україні. Ми здобули підтримку понад дев’яти тисяч жителів міста. Всі вони підтримали націоналістичного кандидата, незважаючи на застосування різних брудних технологій. Я впевнений, що на місцевих виборах ми покращимо цей результат.
ині ВО «Свобода» буде гуртувати навколо себе національну опозицію. Ми переконані, що земля горітиме під ногами Януковича та його проросійської свити. Адже досвід роботи в опозиції маю з 2001 року, коли я координував роботу зі студентами та молоддю під час відомих подій Помаранчевої революції.
Думаю, на місцевих виборах ВО «Свобода» буде реально боротися за владу в Івано-Франківську, і переконаний, що українці нас підтримають.
Версія для друку
