16 лютого у місті Бурштині, біля пам’ятника патріотці, відбулася панахида та пам’ятне віче з нагоди 86–х роковин загибелі Ольги Басараб. Участь у заходах взяли голова районної державної адміністрації Григорій Івасишин та міський голова міста Бурштина Ярослав Громко, представники громадських та політичних організацій міста і району, учні навчальних закладів.
До учасників пам’ятного віче звернулися голова районної станиці Братства вояків ОУН-УПА Микола Яцків та голова Буршинської філії Союзу українок імені О.Басараб Ганна Приплоцька. Від молодого покоління - учениця Бурштинської школи №2 Христина Багриновська.
Довідка
Вночі з 12 на 13 лютого 1924 року кат-комісар польських окупаційних властей Міхал Кайдан убив у львівській тюрмі під час слідства Героїню української національно-визвольної боротьби, славної пам’яті Ольгу Басараб. Щоб зняти з нього провину за скоєний злочин, поліція поспішила “списати” вбивство на “самогубство” і стояла на своєму, незважаючи на те, що матеріали доказів геть чисто розвіювали її вигадку. В той же час польський суд “авторитетно” заявляв, що причини не довіряти поліцаям немає. Ось така “мораль” польських окупантів. Та й не лише польських...
Ольга Басараб була членом Української Військової Організації, заснованої 1920 року й очолюваної полковником Євгеном Коновальцем. Її знали як національно дуже свідому українку, взірцеву патріотку, громадянку з високим почуттям відповідальності за долю українського народу. І не тільки Ольга була палкою українською патріоткою. Серед нашого жіноцтва патріоток було чимало, але ні Ольга, ні інші українки своїм патріотизмом ніколи не чванилися, розуміючи глибоку суть справжнього патріотизму: кожна людина повинна бути патріотом, але цим пишатися не слід, бо чистий, непохитний патріотизм має своє коріння у почутті обов’язку та відповідальності за своїх ближчих і дальших братів та сестер.
У нас не було й немає “героїв” большевицького ґатунку. Героїнею Ольга Басараб стала після мученицької смерті, якою здобула безсмертя.
Версія для друку
