Екзотика міста

Ми дуже рідко звертаємо на них увагу. Заклопотані щоденними справами, ми запаковуємося у тісні маршрутки чи автомобілі, або пробігаємо мимо, опустивши голову і втупивши очі у сірий асфальт. А варто лише підняти погляд трохи вище – і зупиняємося зачаровані, не в змозі відвести від них погляду.
Вони якраз цвітуть – милі дерева, серед яких багато екзотичних, таких, що могли б сміливо стати окрасою будь-якого ботанічного саду.
Виявляється, в Івано-Франківську є багато екзотичних рослин. Так, в маленькому дворику, розміщеному одразу за стадіоном ЗОШ №7, днями розцвіла магнолія. Побачити диво-дерево можна і на вул. Відкритій, і на вул. Матейки. Цвіте магнолія і в парку Воїнів-Інтернаціоналістів.
Із магнолією пов’язана дуже лірична легенда про бідну дівчину Кейко, яка заробляла собі на життя, виготовляючи паперові квіти. Але, продаючи їх, вона заледве могла купити їжу. І якось до її кімнати залетів старий папуга, який порадив оживляти квіти, скроплюючи їх власною кров’ю. З часом Кейко закохалася у хлопця, який хотів мати багато грошей і примушував дівчину робити дедалі більше квітів. І якось вона віддала останню краплю крові. З цієї останньої оживленої паперової квітки і виникла магнолія.
У Привокзальному сквері росте символ Японії – сакура. Коли ці вишні розцвітають у Японії, це стає своєрідним сигналом для мільйонів японців, які відправляються в парки і влаштовують пікніки під квітучими деревами. Деякі навіть ночують під опадаючими пелюстками, які символізують швидкоплинність життя. Там існує навіть свято Цвітіння Сакури. За японським повір’ям, кожна квітка сакури – це доля дитини. І чим більше квіток розпускається навесні, тим щасливішим буде життя людей.
На вулиці Сестер Василіанок росте справді унікальне дерево – гінкго дволопатеве. Такі дерева, на думку біологів, з’явилися на землі ще до епохи динозаврів. Це дерево має дуже гарні листочки, кожен з яких ніби склеєний з окремих хвоїнок. У Японії гінкго – священне дерево, і з ним пов’язана цікава традиція: в день весілля молоді ділять листок гінкго навпіл і зберігають його все життя як талісман вірності.
Нам не треба далеко їхати, аби побачити унікальні квіти або дерева. Але чомусь сталося так, що ми нічого не знаємо про справжню екзотику, яка росте на вулицях нашого міста. Про неї відомо спеціалістам-біологам та ще, може, екскурсоводам. А якщо запитати звичайних перехожих про такі дерева, вони лише стенуть здивовано плечима.
Ми готові платити гроші за поїздку до дендропарків, а краса поряд. Треба тільки зупинитися на мить і побачити її.